Заброшенный аккаунт закрыт ввиду смерти владельца. В скором времени будет открыт новый, активный.

То, что мне написала в личку солистка одного ужасного очередного резинового проекта укр. эстрады в ответ на негативные выпады в адрес ее клипа.

"Я наелась андеграунда, спасибо. с 1998 катаюсь по фестивалям вижу как рождаются и умирают группы порой генильные. больно и обидно и за себя и за остальных. Безумно любл юнруппу ТОЛ, Димна Суміш, Катю Чилі... и сердце кровью обливается когда Прозоров вокалист тола вчера отмечает день рождение а у него в холодильнике пустота, в кармане пустота, с квартиры вот-вот выселят за неуплату! Привезли уму еды скинулись, стали приготовили. А ведь в Лондоне признал весь мир что ТОЛ это круто а он бедняга сидит за 28 километров от Киева и жрать нечего! ебала я такой андеграунд! та же Чили тоже в жопе.
Во вложении мой музон пятилетней давности.
Все продюсеры водин голос кричат "это красиво! но это не коммерция и это невозможно продать"
плчему-то Radiohead, Korn и даже Slipknot это коммерческие группы, а у нас ТОЛ сидит без копейки вдень рождения.
У нас виолончелисты и скрипачи трубачи которые консерватории позаканчивали играют в загсах, на похоронах и на корпоративах под оливьешку!
Если жизнь дала шанс выбраться из нищеты я его использую по полной, или подохнуть или выжить. другого такого не будет. слишком много времени потеряно в надеждах на светлое будущее. я знаю зачем я это делаю и не секунды не сожалею о том что сделала."

И на последок - то что было для души:



И то, что стало для денег:

А мені пох*, що мені пох*..

Кстати вот! Ведь забыла же совсем, лысая башка в крапинку!! Далее - no coments: кто в курсе - поймет, остальные идите в жопу.

Люди боятся жизни. Люди бояться жить. Люди боятся кризисов и эпидемий. Рождения новых людей и смерти. Ответственности и одиночества. Никто больше не знает, что правильно, а что абсурдно. Даже в свободе поведения таится полное отчуждение от понимания.
Когда вам говорят, что вы - единственное, что есть на свете, вам это не нужно. в то же время вы размышляете о правильности этой ненужности, выискивая аргументы собственной правоты.
Не слишком ли все сложно? Может просто загрузить себя повседневными делами, чтобы не было время на пространные размышления о ненужном, не достойном доверия и несуществующем? Вперед.Это правильно. "Все будет правильно. Не этом построен мир..." А Рациональность - залог спокойствия.

Я, конечно, понимаю, что Финляндия - страна чистоты и порядка, но все же гражданин, бегающий за собакой с пакетиком вызывает неадекватную реакцию % - )

Сиджу тут на вокзалі в Києві. Через годинку поїзд. Все, друзі-товариші, побачимося через місяць. А до того буду в повійній Ризі й готичній Фінляндії... Гиии... Классно :)

Знаєш, якби ми дійсно хотіли, щоб оточуючі дізналися, які ми є наспраді, і якби, не дай Боже, те вийшло, Земля б стала найсамотнішою планетою у Всесвіті... Небесним тілом,що... наче матір, чиї діти схильні до суїциду... Вона почувалася б винною за нездатність навчити любові...

Leere_


У 2050-х все буде по-іншому. Тоді всі забудуть про Елвіса й вживатимуть наркотики просто щоб не спати.
Чоловіки стануть придатком до жіночої плоті, а діти вирощуватимуться в інкубаторах, бо жінки не матимуть часу на те, щоб здавати в аренду свої ніжні матки на цілих дев'ять місяців іншій істоті, що очевидно могло б забрати безліч безцінного часу, за який можна було б просунути вперед найголовнішу суть прибуття людини на Землі – кар'єру. Реклама зникне зі СМІ, її внедрятимуть в сни людини. Прокидаєшся – й знаєш про новинки мотлоху, всіма силами робиш з себе гроші, купуєш те, що ніколи не зробить тебе щасливим, бо щоночі бачиш новий сон. Чарівна дівчина, що створен веб-конструкторами й пропонує те, що робить тебе привабливим, просто не існуватиме, а ті механічно створені хлопці, що ніби-то витріщалися на твою нову фігуру й вдихали аромат парфумів, насправді є винахідом бридких піар-технологів, що те придумали, сидячи в блискучому офісі з брудними замасленим волоссям, але охайними нігтями.
Сім'я стане недоїдком минулого, а люди – самотніми й успішними. Успішними у всьому, що стосується успіху... У протилежному випадку... Через ті самі протилежні випадки збільшиться кількість суїцидів, і батько кожного 2-го підлітка до 15 років загине саме таким чином.
У деякій мірі то буде своєрідним “перезапуском” “1984”-го, але тут все більш претензійно,технології кольоровіші, повітря нестерпно брудне, а життя коротке... Та на цьому бруді люди все також прагнитемуть залишити слід.

***
У цьому хаосі нема місця для таких, як я. Ніколи не знала, куди себе подіти. “Я такий голодний. Погодуйте мене, і я напишу вам мільон книжок!” - проголожував Генрі Міллер у своєму легендарному бесцеллерові “Тропік Рака”... Може саме в світі, де подібна література може стати геніальною, таким як я й нема місця... Це найлаконічніше пояснення...
“Таким як я” - претензійне словосполучення. Чуйне, дурне, безнадійне, й самозакохане. Саме як я. Як моє ім'я – Соломея. Але я нарікла себе Порожнечою з причини любові до російської літератури кінця 20-го століття.
Я живу на десятому поверсі бутинку, що має форму букви “Г”. На дев'ятому, що навпроти, живе пара молодих людей. Їй, мабуть, років двадцять, йому близько тридцяти. Часом вони разом курять на балконі, обіймаючи один одного. Інколи ніжно цілуються. Вони часто приваблюють мій погляд, і я слідкую за ними через вікно. Якось дівчина побачила мене й посміхнулася. Щось сказала хлопцеві, вони зайшли у кімнату й вимкнули світло. Часом я бачу, як вони сваряться. А потім обіймаються й плачуть, ніжно торкаючись губами шкіри один одного... І знову вимикають світло або запалюють свічки. Я ніколи не бачила, що в їхньому домі був хтось інший окрім тих двох. Ніколи не бачила друзів, батьків чи родичів. Але так невимовно чарівно дивитись інколи на них крізь вікно...

Не розумію, що тут роблю...
Був ти, потім - потяг... А потім він розрізав колесами мою душу й залишив на її місці порожну залізицю...
А як же я? Що мені робити з холодним повітрям, що лише воно мене тепер обіймає?
Все як в тумані... Коли ти повернешся? Через пару місяців чи ніколи?.. Я не чекатиму на тебе все життя. Бо без тебе життя просто не існує. Я застигну в темряві й чекатиму там...

Нічого_не_чую...Нічого_не_пишу_й_не_створюю_вже_тисячу_років...Ховаюся_від_
життя_і_самої_себе._Хтось_хоче_стати_найвідомішим_
PR-щиком_чи_космонавтом,_а_мені_якось_просто_хочеться_більше_не_прокидатися_вранці...
Як_здебільшого_банально,але_як_ніколи_щиро...Чи_є_щось_банальніше_за_життя?_
Мабуть_тільки_смерть...Хомусь_саме_зараз_хочеться_буди_смертельно_банальною...
Хочеться_дивитись_лише_в_порожнечу_й_беземоційно_поcміхатись._
Сховатися_в_мушлю_й_там_скам'яніти..."

"Якби_ж_твої_янголи_залишили_мене_там,
де_в_тихій_порожнечі_тримає_нить_тонка..."

Після смерті не залишається нічого, окрім того, що створено. Коли й те помирає, ніхто про те вже не дізнається... Отож заб'ємо на все й обніменося... беее...

Ох*еть...

Мой родной брат держал за руку Sharon den Adel на концерте Within Temptation в Москве ;((((((((((((((((((((((((((( Всё. Иду пить йад, прыгать с крыши, одновременно перерезая себе вены и горло, так, чтоб кровь струилась и заляпывала окна соседей ((((((((

Союз глупой женщины и умного мужчины порождает мать-одиночку.
Союз умной женщины и глупого мужчины порождает обычную семью.

Байдуже, що зима. Я просто хочу, щоб ти був. Пустив корені у моїй душі й розірвав її навпіл. Щоб одна частина її розчинилася в дощі, а іншу ти вдихнув із холодним північним повітрям. Хочу торкатись тебе й відчувати, як жива кров біжить по твоїх теплих вінах. Чути, як ти тихенько дихаєш поруч. Як твої ніжні руки пестять мене. Хочу, щоб все на світі загинуло, окрім нас і світла свічки у цілковитій темряві...

Как-то раз черепаха, уступив просьбе скорпиона, повезла его на другой берег реки. Скорпион сидел смирно всю дорогу, но перед самым берегом все-таки взял и ужалил черепаху. Придя в полное негодование, она возмутилась:
— Моя природа такова, что я стремлюсь помочь каждому. Поэтому я помогла тебе. Как же ты мог ужалить меня?! Ведь теперь мы погибнем оба.
— Друг мой, — ответствовал он, - чего ты ожидала от меня? Я же скорпион...